Побутове поняття «депортація» широко використовується, однак у польському законодавстві основною процедурою є зобов’язання іноземця повернутися.

Таке рішення може означати обов’язок залишити Польщу, заборону повторного в’їзду, а в окремих випадках – примусове виконання рішення.

Однак не кожна справа закінчується негайним видворенням. Іноземець має право захищати свої інтереси, оскаржити рішення та надати обставини, які можуть впливати на можливість його винесення або виконання.

Діяти потрібно швидко – строк на оскарження зараз становить лише 7 днів від дня вручення рішення.

Коли може бути винесене рішення про зобов’язання повернутися?

Прикордонна служба може розпочати провадження, зокрема, якщо іноземець:

  • перебуває в Польщі без чинної правової підстави;
  • перевищив дозволений строк перебування за візою або безвізовим режимом;
  • не залишив Польщу після припинення підстави законного перебування;
  • у визначених законом випадках працював із порушенням правил працевлаштування іноземців;
  • перетнув кордон усупереч чинним нормам;
  • становить загрозу громадському порядку або безпеці;
  • перебуває в іншій ситуації, передбаченій Законом про іноземців.

Кожна підстава має власні умови, тому ситуацію потрібно оцінювати індивідуально.

Хто приймає рішення?

У першій інстанції справи про зобов’язання повернутися ведуть компетентні органи Прикордонної служби – коменданти підрозділів або відділів Straży Granicznej.

Це не є звичайним провадженням щодо карти побиту, яке веде воєвода.

Який строк на оскарження?

Рішення про зобов’язання повернутися можна оскаржити.

Строк становить 7 днів від дня вручення рішення.

Це не стандартний 14-денний строк, відомий з багатьох інших адміністративних процедур.

Тому після отримання рішення не варто відкладати його аналіз.

Хто розглядає оскарження?

Органом другої інстанції є Головний комендант Прикордонної служби.

Скарга подається через орган Straży Granicznej, який видав рішення у першій інстанції.

Стара інформація про те, що органом оскарження є Голова Управління у справах іноземців, більше не актуальна.

Що потрібно перевірити при підготовці оскарження?

Залежно від справи потрібно проаналізувати, зокрема:

  • чи правильно встановлені фактичні обставини;
  • чи справді перебування було незаконним;
  • чи правильно підрахований дозволений строк перебування;
  • чи враховані всі документи на перебування;
  • чи належним чином оцінена сімейна ситуація;
  • чи проживають у Польщі чоловік, дружина, партнер або діти;
  • чи не створює повернення серйозної небезпеки;
  • чи існують захисні підстави за польським, європейським або міжнародним правом;
  • чи є рішення та заборона повторного в’їзду пропорційними.

Оскарження повинно відповідати конкретним причинам рішення та матеріалам справи.

Чи має значення сім’я в Польщі?

Так.

Але сам факт наявності сім’ї в Польщі не означає автоматично, що рішення про повернення неможливе.

Орган повинен врахувати конкретні обставини, зокрема право на приватне та сімейне життя.

Можуть мати значення:

  • шлюб із громадянином Польщі або іншою особою, яка законно проживає в Польщі;
  • спільні діти;
  • фактичний догляд за дітьми;
  • тривалість перебування;
  • рівень інтеграції;
  • стан здоров’я;
  • сімейна ситуація в державі походження;
  • найкращі інтереси дитини.

Самого свідоцтва про шлюб може бути недостатньо. Потрібно показати реальне сімейне життя та наслідки повернення для всієї сім’ї.

Чи захищає шлюб із громадянином Польщі від депортації?

Шлюб із громадянином Польщі може мати дуже важливе юридичне значення, але не є абсолютною гарантією від провадження щодо повернення.

У певних ситуаціях закон обмежує можливість винесення такого рішення щодо чоловіка або дружини громадянина Польщі.

Однак передбачені винятки, зокрема коли шлюб укладено для обходу міграційних правил або коли існують відповідні підстави, пов’язані з безпекою.

Кожну справу потрібно оцінювати окремо.

Що робити, якщо повернення до країни походження небезпечне?

Під час провадження щодо повернення Прикордонна служба також перевіряє, чи існують підстави для надання дозволу на перебування з гуманітарних причин, а в відповідних випадках – дозволу на толероване перебування.

Значення можуть мати обставини, за яких повернення:

  • створювало б загрозу життю;
  • наражало б на катування або нелюдське чи принизливе поводження;
  • порушувало б основні права;
  • непропорційно втручалося б у приватне або сімейне життя;
  • порушувало б права дитини.

Якщо іноземець боїться переслідування або серйозної шкоди в державі походження, необхідно також оцінити можливість подання заяви на міжнародний захист.

Що таке дозвіл на перебування з гуманітарних причин?

Такий дозвіл може бути наданий у ситуаціях, визначених Законом про іноземців, коли повернення призвело б до неприпустимих наслідків з точки зору основних прав іноземця.

Це не звичайний дозвіл на тимчасове перебування, який за заявою видає воєвода.

Ця форма захисту насамперед пов’язана з процедурами, які веде Прикордонна служба.

Що таке толероване перебування?

Толероване перебування є окремою правовою конструкцією.

Воно може застосовуватися в певних ситуаціях, коли виконання повернення юридично або фактично неможливе з причин, передбачених законом.

Тому гуманітарне та толероване перебування не слід ототожнювати.

Чи завжди надається час для добровільного виїзду?

Ні.

Якщо орган визначає строк добровільного виїзду, він, як правило, становить від 8 до 30 днів від дня вручення рішення.

Однак у передбачених законом випадках рішення може бути видане без такого строку.

Необхідно уважно перевірити зміст конкретного рішення.

Чи можна продовжити строк добровільного виїзду?

У певних випадках – так.

Можуть враховуватися, зокрема:

  • тривалість перебування;
  • сімейна ситуація;
  • навчання дітей;
  • інші особливі обставини.

Продовження не відбувається автоматично.

Що означає заборона повторного в’їзду?

Разом із рішенням про повернення може бути встановлена заборона повторного в’їзду.

Залежно від підстави рішення вона може стосуватися Польщі та інших держав Шенгенської зони.

Така заборона може серйозно ускладнити майбутнє отримання візи, карти побиту або повторний в’їзд до Європи.

Тому потрібно аналізувати не лише сам обов’язок виїхати, а й строк та територіальний обсяг заборони.

Чи можна скасувати заборону в’їзду?

У певних випадках – так.

Закон дозволяє звернутися із заявою про скасування заборони, якщо виконані відповідні умови.

Важливими можуть бути, зокрема, виконання рішення про повернення та обставини, що обґрунтовують повторний в’їзд.

Що відбувається після рішення Головного коменданта Прикордонної служби?

Після завершення адміністративної процедури можливе звернення до воєводського адміністративного суду.

Як правило, скарга до WSA подається протягом 30 днів від вручення рішення другої інстанції через орган, який видав це рішення.

Адміністративний суд перевіряє законність рішення.

Чи скарга до WSA автоматично зупиняє депортацію?

Ні.

Саме подання скарги до адміністративного суду, як правило, не означає автоматичного зупинення виконання рішення.

У відповідній ситуації можна подати заяву про зупинення виконання.

У справах щодо повернення це може мати особливе значення.

Чи апеляція завжди зупиняє виконання рішення?

Це залежить від змісту конкретного рішення та правил його виконання.

Після отримання документа потрібно перевірити:

  • чи визначений строк добровільного виїзду;
  • чи рішення підлягає негайному виконанню;
  • чи іноземця затримано;
  • чи застосовані додаткові запобіжні обов’язки;
  • чи ведеться окреме судове провадження щодо поміщення до охоронюваного центру.

Охоронюваний центр та рішення про повернення

Провадження щодо повернення потрібно відрізняти від справи про поміщення іноземця до охоронюваного центру.

Рішення про поміщення до такого центру приймає суд.

Для цієї процедури передбачені окремі засоби оскарження та дуже короткі строки.

Якщо іноземця затримано, юридичну допомогу слід організувати якомога швидше.

Найпоширеніші помилки після отримання рішення

До них належать:

  • переконання, що строк оскарження становить 14 днів замість 7;
  • подання оскарження не до того органу;
  • ігнорування заборони повторного в’їзду;
  • посилання лише на шлюб без доказів реального сімейного життя;
  • занадто пізнє повідомлення про небезпеку в державі походження;
  • припущення, що скарга до суду автоматично зупиняє виконання рішення;
  • відсутність аналізу гуманітарного або толерованого перебування;
  • очікування до останнього дня строку.

Підсумок

Рішення про зобов’язання повернутися є одним із найсерйозніших міграційних рішень, які може отримати іноземець у Польщі.

Найважливіше – діяти швидко.

Сьогодні:

  • оскарження подається протягом 7 днів від вручення рішення;
  • органом другої інстанції є Головний комендант Прикордонної служби;
  • рішення може містити строк добровільного виїзду та заборону повторного в’їзду;
  • потрібно перевіряти сімейні, гуманітарні та інші захисні підстави;
  • після рішення другої інстанції можливе звернення до адміністративного суду;
  • саме звернення до WSA не слід вважати автоматичним зупиненням виконання рішення.

Отримали рішення про зобов’язання повернутися?

У таких справах час має ключове значення. Семиденний строк на оскарження означає, що рішення та документи потрібно аналізувати практично одразу після їх вручення.

Migrant & Griffin супроводжує справи щодо зобов’язання іноземців повернутися, заборон повторного в’їзду, гуманітарного та толерованого перебування, а також скарг до адміністративних судів.

Ми можемо проаналізувати рішення Прикордонної служби, перевірити підстави для оскарження, сімейну та міграційну ситуацію іноземця і підготувати необхідні правові засоби до закінчення встановленого строку.